Привилегированная гетеромразь
Лишається розводити мости,
не обертаючись, зафарбувавши вікна,
щоб вірити: ми знову разом встигли
з минулого в майбутнє утекти.
Лишається своє життя і сни
колишні, що збиралися по крихтам,
віддати – й відійти убік так тихо,
як гасне денне світло восени.

30.10.13 р.

@темы: Стихи, Я