На послезавтра.

Ось вже ластівки і шипшина,
Гріє сонце п’янке зело.
Небо вигнуло синю спину,
Срібні крила вгорі звело.

Й на стрижні цього узвишшя
Всі зимові слова важкі
Заховає червнева тиша,
Мов колодязь удень — зірки.