Не могу толком ничего ни читать, ни смотреть, идет совершенно мимо мозга.
Но всё равно завтра весна.

Лютий стада підганяє, шаманить, зве
Йти якнайдалі – де тиша для всіх мелодій.
Шлях обвиває пагорб, поволі сходить
З самого верхнього неба – у низове.

***

Подорож пошуку слів, поворотів, знаків,
Каменів, чорних глибоких колій,
Бруду, ганчірок, пивних бляшанок.

Може, комусь цього року зими й забракло –
Завтра пташиним дзвоном спаде неволя,
Завтра плюс сім прогнозують уже на ранок.