Это все вдохновение от подарка

Хтось знову тобі шепоче
Про райське гілля золоте.

Ти ж кажеш, що все пусте,
А потім ховаєш очі.
А потім непевно йдеш,
Розгублена від падіння,
Від стертих раптово меж..

…І погляд – як крила –
в спину...

21.05.2011 г.

Взгляд, собственно:

читать дальше