16:23 

Poltavka
Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Вот и весна.

Мати завжди казала їй оминати незнайомців, але той, що стоїть у затінку скель, має очі, як зоряні спалахи.
Вона сплітає їхнє волосся, заквітчує йому чоло польовими рослинами – байдуже, що ті так швидко в’януть. Їй подобається, коли у долонях зігріваються холодні пальці, вії тріпочуть і бліда шкіра рожевіє від поцілунків.
Тричі по три дні кличе її мати, але ім'я, що пошепки злітає з його вуст, виразніше.
Мати кличе її, та вона не чує, бо вже спить глибоко-глибоко на своєму підземному ложі, поруч із ненародженими травами та квітами – пригорнувшись до його грудей, заколисана ніжною темрявою довкола.
Лише коли нагорі розтріскану безплідну землю вкриває попіл, вона виринає зі смерті в життя, сходить разом із насінням, із цибулинами нарцисів, із весняними співами – щоб раз у раз восени знову помирати від кохання.

@темы: Я, Фанфики

URL
Комментарии
2017-03-01 в 17:37 

Птица синица
Красота никогда не давалась легко (с)
Очень красиво. :)

2017-03-01 в 19:30 

Дякую!

2017-03-01 в 19:43 

Poltavka
Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
URL
Комментирование для вас недоступно.
Для того, чтобы получить возможность комментировать, авторизуйтесь:
 
РегистрацияЗабыли пароль?

Love's a funny thing

главная