Записи с темой: Стихи (список заголовков)
18:52 

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Если каждый грешен – никто не свят.
В древесине гвозди слегка скрипят,
Догорает в костре бумага.
Это всё тебе скажет и стар, и млад,
И внезапно так близко до адских врат –
Лишь намерение во благо.

@темы: Стихи

18:54 

Накопившееся

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Нечутно вечір темряви сягає,
На дещицю наближує світи,
Щоб кожен міг омріяне знайти,
Заховане колись за небокраєм…

читать дальше

@темы: Стихи

22:23 

Маленька нічна казочка

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Блисне пляма
золота –
хтось
вздовж вулиці
проїхав.

Тихо
диха
темнота,
випиває сум
з-під
стріхи.

Весь не
вип’є –
то й нехай:
прийде день
на зміну
ночі.

Монстр
у шафі
позіха
і цукерку
м’ятну
смокче…

10.04.2014 р.

@темы: Стихи, Я

23:52 

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Новісінькі каштанові свічки
Не спалені травневими вогнями –
А до тих пір хтозна, що буде з нами.

Наперекір всьому чи завдяки
Весняна дзиґа крутиться смугасто.
Як не тримаєшся – лишається іти.

Чи впасти.

28.03.2014 р.


@темы: Ссылки, Стихи, Фото, Я

22:14 

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Когда-нибудь я отвечу на стихотворный флешмоб, но пока только так:

Она принимает мир, что прозрачен, стёрт
До самой канвы – но не держит на зиму зла.
Тянет за нить горизонта и, словно торт,
Делит неспешно небо напополам.

Сыпет повсюду крошки грачиных стай,
Смутным рассветным дымком опыляет сад.
Мир чуть дрожит в ладонях – еще не май.
Она говорит:
– Потеплеет. Недолго ждать.

11.03.2014 г.


@темы: Я, Фото, Стихи, Ссылки

21:34 

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Весна – мов лезо у спину:
Миттєво нищить усе,
З чим звикся.
Ніхто нічого не спинить.
Dixi.




@темы: Я, Фото, Стихи

21:48 

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Не могу толком ничего ни читать, ни смотреть, идет совершенно мимо мозга.
Но всё равно завтра весна.

Лютий стада підганяє, шаманить, зве
Йти якнайдалі – де тиша для всіх мелодій.
Шлях обвиває пагорб, поволі сходить
З самого верхнього неба – у низове.

***

Подорож пошуку слів, поворотів, знаків,
Каменів, чорних глибоких колій,
Бруду, ганчірок, пивних бляшанок.

Може, комусь цього року зими й забракло –
Завтра пташиним дзвоном спаде неволя,
Завтра плюс сім прогнозують уже на ранок.

@темы: Жизненное, Стихи, Я

21:21 

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Еще пятничное:

Весна стрибнула, наче вовк
З далеких гір, примарних хащів,
І кожен силует поважчав,
Під шкірою туману змок.

Весна весной, но болит же всё на свете. Суставы, невралгия... даже кожа в разных местах - просто сама по себе, без ушибов и температуры.

@темы: Стихи, Мысли вслух

22:25 

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Не скорені ні щастю, ні журбі,
Нічийні дні – ні янголу, ні бісу.

Лоскочуть сніг змарнілий
на узліссі
Майбутніх квітів тіні голубі.

6.02.2014 р.

@темы: Я, Стихи

16:34 

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Январь прикидывался совершенно бесконечным, но уже всё.
А февраль, он как ломтик хлеба у Громыко, «до середины еще почти целым кажется, а там пару раз куснул, и нету».

Птахом сполоханим, зламаним прутиком
Ніч заховалась в кутку біля стелі.

Світло ранкове ясніє крізь сутінки,
Зрошує високо в небі лілеї,
Кожну пелюстку вмиває-озорює.

Полудень пагорби зводить у море.

3.02.2014 р.

@темы: Мысли вслух, Стихи, Я

00:04 

Зимняя драконья сказка

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Январь обдирает нёбо и кожу скул,
из тела навязчиво тянет остатки влаги.
Архангел занёс копье, но дракон уснул –
лишь пар от дыханья клубится слегка в овраге.
И горние выси притихли – ни труб, ни арф.
Поспешно взбивают перины и мягче стелют.

Архангел вяжет дракону пушистый шарф –
А то ненароком простудится
до апреля…

29.01.14 г.

@темы: Я, Стихи

16:57 

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Поставь меня с миром наедине –
Он временно бросил замашки птичьи
И просто гудит на одной струне,
Промерзшей до ясного безразличья.
До резкости солнца, имен, шагов,
Которой здесь каждый уже затронут,
До хлестких пощечин сухой ладонью
И лодок, застывших у берегов.

29.01.14 г.

@темы: Стихи, Я

20:37 

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Хмари котяться надто спритно,
Щоб хоч промінь спіймати між.
У калюжах – відлуння вітру
Й ненароджених роздоріж.
Щось тріпоче у цьому вирі,
Знов обіцяне і нове…
…Вітер листя завзято риє
І небесну перуку рве.

11.01.2014 р.

@темы: Стихи, Я

23:28 

С Рождеством!

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Все як завжди: двір та дім,
Пахне дощ тепло і гірко.
Світ під небом, а над ним
Високо у небі - Зірка.



@темы: Я, Стихи, Поздравления, ПиЧужки

00:08 

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
С предпоследним днём.

По плащу декабря расползлась дыра,
рядом шепчутся будто (не разобрать),
и на сердце весь день тревожно.

А ответ – что на семь, что на восемь бед:
подают с поднебесья нам Божий свет
нынче скупо, как сквозь таможню.

Но, раз всё проходило – пройдет и здесь;
вышлет ангел почтовый благую весть
и к порогу подарки сложит.

30.12.2013 р.



@темы: Я, Фото, Стихи

23:44 

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Місяцями триває зимова тяжка облога.
Все принишкло, у сірому сні завмерло.
Нам весь час обіцяють – лишилося вже недовго,
Але час – це поняття таки химерне.
Не найкращий для часу час – світове затишшя,
Безіменне, вологе, якесь зомліле.
Тут довкола лиш хмари гуляють і вітер свище,
Та на вістрі різдвяному янголи гріють крила…

23.12.2013 р.


@темы: Ссылки, Стихи, Учеба, Фото

22:05 

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Вітер вночі
не дає спочину:
Як крихти зі столу,
як намистини
Збирає вікна чужі й зірки –
Та доля, яку ти іще
не стрінув,
Виходить назустріч
з його руки.


a night like this by ~tjasa on deviantART

@темы: Я, Фото, Стихи, Ссылки

21:13 

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Осіннє догорить багаття.
Тепер нема чого втрачати,
Бо грудень знов запорошив
Холодним попелом довкілля,
Й усі серця нарешті вільні –
До літа. До нових вогнів.

5.12.2013 р.

@темы: Стихи, Я

17:05 

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Наприкінці листопада така журба,
Як після страшного сну, аж під серцем млосно;
Весь світ довкола завмер, як безлюдний острів.
Ранковий вітер безжально з дерев зрива
Вбрання, що недовго було барвистим –

Та легко гасить літа останній відблиск.

26.11.2013 р.

@темы: Я, Стихи

21:05 

Натали. Упёртая зануда. Всем спаффям спаффь (с)
Сегодня:

Крижини стискаються все міцніше
Та море небесне в полоні своїм тримають,
Але крізь сітку блакитних тріщин
Прогляне сонце і кригу на мить зламає.

24.11.2013 р.

@темы: Стихи, Я

Love's a funny thing

главная